пʼятниця, 17 грудня 2010 р.

Новорічна пісенька!

Десь в мене тут пісенька валялась... А! Ось вона (Jingle bells) :

Dashing through the snow
In a one-horse open sleigh,
Over the fields we go,
Laughing all the way;
Bells on bob-tail ring,
Making spirits bright,
What fun it is to ride and sing
A sleighing song tonight, O
Jingle bells, jingle bells,
jingle all the way!
O what fun it is to ride
In a one-horse open sleigh
Jingle bells, jingle bells,
jingle all the way!
O what fun it is to ride
In a one-horse open sleigh

A day or two ago,
I thought I’d take a ride,
And soon Miss Fanny Bright
Was seated by my side;
The horse was lean and lank;
Mis fortune seemed his lot;
He got into a drifted bank,
And we, we got upset. O

Jingle bells, jingle bells,
jingle all the way!
O what fun it is to ride
In a one-horse open sleigh
Jingle bells, jingle bells,
jingle all the way!
O what fun it is to ride
In a one-horse open sleigh

A day or two ago,
The story I must tell
I went out on the snow
And on my back I fell;
A gent was riding by
In a one-horse open sleigh,
He laughed as there
I sprawling lie,
But quickly drove away, O

Jingle bells, jingle bells,
jingle all the way!
O what fun it is to ride
In a one-horse open sleigh
Jingle bells, jingle bells,
jingle all the way!
O what fun it is to ride
In a one-horse open sleigh

Now the ground is white
Go it while you’re young,
Take the girls tonight
And sing this sleighing song;
Just get a bob-tailed bay
Two-forty as his speed
Hitch him to an open sleigh
And crack! you’ll take the lead, O

Jingle bells, jingle bells,
jingle all the way!
O what fun it is to ride
In a one-horse open sleigh
Jingle bells, jingle bells,
jingle all the way!
O what fun it is to ride
In a one-horse open sleigh!

 Вітаю з наступаучим!

пʼятниця, 3 грудня 2010 р.

середа, 17 листопада 2010 р.

НАРЕШТІ!!!!

ВикладаЮ!
 Це моя відкриточка!
^_^
Дивлюсь, і бачу одні недоліки...
Віддаю на Ваш суд!
 Мішка зробленний ефектом 3д (чи як він там...)
Сама картинка виглядала трішки інакше, я її ще підфарбовувала!
 трішки під іншим кутом :\
 квіточка на кутику :/
 конверт для грошей %)
а 2 гривні тільки для кадру! ( в мене більших купюр не знайшлось:))

вівторок, 16 листопада 2010 р.

Сятковий букет

В один день з мішкою з'явився на світ ось такий букет:



В ньому 7 різних трояндочок!

понеділок, 15 листопада 2010 р.

.................

А ви не здогадались, чого б це я написала статтю про ведмедиків?
Якщо ваше припущення, що я зробила якогось мішку, тоді я йду до вас! (ясне діло на сторінку!)
Люблю ліпити! Тут нічого не порадиш... Ну, десь за пів годинки на світ з шматка соленого тіста з'явився  ось такий тедді:
Симпатюсій, правда?
Ось збільшено:


Дякую, що зайшли!

пʼятниця, 12 листопада 2010 р.

про ведмедиків!

Існує декілька історій про виникнення ведмежаток Tatty Teady Bear.
 
Я вам розкажу одну з них.
В 1879 році читачки німецького жіночого журналу «Die Mod Ewe Itt», побачили на його сторінках викройку милого слоненятка з м'якого фетру.
 В невеличкому містечку Гінген жила  Маргарет Штайфф. З дитинства вона була прикована до інваліднного візка, проте мала твердий характер, світлий розум і золоті руки. А ще вона дуже любила м'які іграшки. Маргарет сподобалась ідея зі слониками, і вона зшила декілька на новий рік своїм маленьким племінникам. Іграшки дуже сподобались не тільки дітям, а 
й дорослим! Ніхто не сумнівався, що в дівчини талант до пошиття іграшок. Згодом, після закінчення гімназії, батьки допомогли їй відкрити власну майстерню. Пізніше майстерня перетворилась в фабрику «Steiff» , де працювали сини її старшого брата. В 1902 року, восени, Річард Штайфф, племінник Маргарет створив ескізи першого в світі ведмедика, що стояв на 2 лапах. 
Фабрика почала виготовляти таких ведмедиків, яких назвали «Тип 55 ПР», що розшифровувалось як «55- сантиметрова іграшка плюшева рухлива». Згодом  компанія Маргарет почала отримувати мільйонні замовлення на виготовлення цих іграшок.
Ведмедики з кліпсою в вусі(символом компанії «Steiff»)зараз є надзвичайно популярні!(до речі - це мої улюбленці!)
Як доберуся до сірих в'язальних ниток, то обов'язеово викладу своє творіння!

пʼятниця, 22 жовтня 2010 р.

Стаття написанна...

...бо не було що робити. Взагалі, це перша стаття в якій я використовую блог за призначенням.
Стаття про те, які люди нерозумні, байдужі і жорстокі. Як не сумно, але це так.
Я рада за тих, хто розуміє для чого він живе. 
Я про рукодільниць(рукодільників).
Ці жінки(чоловіки, діти, дівчата, хлопці, люди похилого віку) знайши заняття, яке приносить їм задоволення, а також для хоч якусь користь для людської цивілізації.
Вони покращують своє творче мислиння, мають багату уяву, а також навчились виражати свої почуття, ніби прості і зрозумілі, не звичайним способом.
Також я про художників, скульпторів, композиторів, музикантів...
Ніби звичайні люди, які ззовні майже не відрізняються від усіх решта, вони відрізняються зовнішньо тільки очима, не тому що вони іншого кольору, чи ще щось... а тому що очі - дзеркало душі, а душа у цих людей не звичайна...
А всі решта що? Бігають по якихось справах, метушаться без діла... і не помічають, що своїм вічним бажанням жити краще руйнують світ...
      А висновок я візму, і не напишу! Тому що хочу щоб висновок кожен читач зробив сам для себе, а як не захоче зробити, то....... а що я тоді зроблю?





©Iryna Bidna